Життя іде і все без коректур (Ліна Костенко)
Про впровадження у виховну роботу проектування майбутнього
Кожен з нас є творцем свого життя. Ми народжуємося й отримуємо в дар чисту книгу в благенькій оправі, яку заповнити належить самостійно.
У книзі є традиційні розділи-підказки, які залежать від місця й часу народження (етапи навчання, культура поведінки, особливості менталітету, патріотичні відчуття), є екзистенційні вічні теми (сім’я, любов, дружба), а є щось таке, що належить написати тільки тобі. І в тому, кажуть світлі голови людства, сенс життя.
І важливим є все: почерк, темп написання, кольорова гама, наліпки, малюнки і помилки, які не витираються, а тільки свідомо перекреслюються, щоб спробувати написати наново, виправитися.
Запропонуйте учням оформити проект свого життя у формі підписаної книжки з чистими аркушами, заповняючи сторінки якої, вони спробують створити себе у чорновому, але омріяному варіанті.
Хоч сторінки майбутнього будуть пересипані мріями-блискітками, будуть переливаються різними барвами в уяві, приваблювати відчуттям нового, незвіданого, але варто пам’ятати, що тут і зараз - це не рядки книжки, не кіно, це життя з неперевершеними спецефектами: стуком серця, ніжним дотиком до руки мами, поглядом рідної людини, і ми повинні проживати кожну мить так, щоб не хотілося виправляти.