Захід до Дня гідності і свободи та пам'яті жертв голодоморів на Україні

1

Україна – це територія гідності й свободи.

2

Щоб ми не забували, з якого коріння зростаємо…

1

Щоб ми підтимували основи нашої державності…

2

Щоб національне виховання пробуджувало приспану віками гордість за Україну…

1

З метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного  та майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку ХХІ століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини Президентом України підписано указ про щорічне відзначення 21 листопада Дня гідності і свободи.

2

Урочиста лінійка, присвячена Дню гідності та свободи та вшануванню пам’яті загиблих від голодомору на Україні, оголошується відкритою.

1. Гімн України

1

На шляху до свободи Україна пережила кілька революцій.

В жовтні 1990 року відбулася Революція на граніті. Про неї детальніше в наступному сюжеті.

Відео № 1

2

1991 рік вписано в новітню історію України, як час, з якого почалася нова сторінка розвитку державності, адже  Україна здобула жадану незалежність.

1

2004 рік – прояв громадянської активності під час Помаранчевої революції, коли люди висловили свій протест щодо фальсифікації виборів на користь Віктора Януковича. Пригадаємо, як це було.

Відео № 2

Відео № 3…

2

І ось уже у 2013 році  відбувається Революція гідності, що призвела до політичних та суспільних змін в Україні.

Детальніше про неї нам розповість учитель історії. Василю Тарасовичу, вам слово.

Виступ учителя історії про Революцію Гідності.

1

Усі революції  всіяні чисельними жертвами в ім’я свободи.

Сьогодення - подвиг українських військових та добровольців за єдніть і незалежність України.

2. ФОН

Пробачиш та й заплачеш,
Сліз не жаліючи, обмиєш ти ними усю Україну,
Україну нову, сильну.

Моя ти рiдна Україно,
На прапорi твоїм блакить,
Багата й сильная країна,
Де жито в колосi шумить.
Пройшла страшний ти час розрухи,
Голодомору i вiйни,
Розправили величнi крила
Твої знедоленi сини.

3. Обирай свободу

Ми довго йшли до мети, До коханої волі,

Ступали вперед Крізь тяжку гіркоту невдач,

Жадали знайти ту весну, Що цвіла би для долі,

А сталось не так, І, на жаль,

Не спинивсь давній плач...

Питаю в душі І також запитаю у серця:

Чому ми не ті І чомуУкраїна не та?!?

Приспів:

Обирай Свободу рідному народу!

Обирай Свободу і добро ідей!

Обирай Свободу Заходу і Сходу, |

Обирай Свободу для усіх людей! | (2)

Ми вперто ішли до тепла, До новітньогосвіту,

Ступали вперед Крізь чужі неправдиві пісні,

Жадали знайти ту зорю, Що світила б міжцвіту.

А склалось не так - І сумний наш тризуб на стіні...

Питаю себе і також запитаю у тебе:

Чому ми не ті І чомуУкраїна не та?!?

4. ФОН

Чекай мене! Чекай! Я повернусь!
Розлуками не погаси кохання.
Іду туди, де смерть, та не боюсь.
Від кулі збереже твоє чекання.
Чекай як ранок бавиться в росі.
Як темна ніч веде зорю на небо.
Чекай, коли мене забудь всі.
Ти тількі вір, я повернусь до тебе.
Як струни смутку рватимуть дощі,
хтось говоритиме про смерть, нерівну битву.
Тільки не плач. Пиши свої вірші,
і пригадай бабусину молитву.
Чекай мене! Бо тут земля горить.
Пекельним співом розійшлись гармати.
Та душу зігріва прекрасна мить.
"Поки жива, тебе буду чекати!"

Відео № 4

1

Ми  зібралися тут, щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей, яких було вбито, замордовано у мирний, цивілізований час.

2

Вшановуючи пам'ять жертв різних історичних подій ми не дозволяємо піти у забуття  всім тим, хто дарував життя за право зватись українцем.

1

Четвертий тиждень листопада кожного року в нашій країні - поминальний по жертвах Голодоморів.  У цей день пам’яті кожен свідомий українець, запалить на підвіконні свою свічку пам’яті, щоб її бачили зорі – душі померлих.

5. ФОН

2

Їх ніхто вже не запалить. Свіча мільйонів замордованих голодною смертю погасла в далекому 1933.

Відео № 5

1

Досі не віриться, що в Україні – житниці всієї тодішньої радянської імперії - раптово зник хліб і люди залишилися без зернини.

2

Зерно, зернина, зернятко… Щоразу воно схиляє до роздумів. Хліб це життя. Ще в глибинах віків так уже склалося на Україні, що хліб у хаті – це достаток, добробут, це і відрада і впевненість у завтрашньому дні. Споконвіку кожна українська сім’я старанно працювала на власній землі. Земля була основою життя.

1

З організацією більшовиками колгоспів все змінилося. З болем і острахом вступали селяни до колгоспів. Заодно повинні були віддати туди коней, корів, здати свої плуги, борони. Тих, хто не хотів бути колгоспником суворо карали. Кожна осінь приносила селянам лише розчарування. Влада вимагала від колгоспників все більше хліба, молока, м’яса. Навіть те що залишалося на посів, змушували здавати. Осінь 1932 року не віщувала великої біди. Врожай був не гірший ні у попередні роки. Здали селяни державі продподаток, але раптом оголосили другий , а потім і третій. Почали їздити по селах спеціальні продзагони і забирати все до нитки…

2

 Як можна забути, що без стихії, без засухи, без війни – в самому центрі цивілізованої Європи, в Україні, яка незадовго перед цим була житницею континенту, небачений голод забрав у могилу мільйони людей?

6. Метроном (фон)

1

Ні не забудемо! Пам’ятаймо, що зимою 1932-1933 р. помирало в Україні 17 чоловік на хв.., 25 тис. щодня. За 10 місяців Україна втратила майже чверть свого населення. Страшна арифметика, та не вся , бо до неї треба додати розкуркулених і висланих у Сибір, розстріляних і замордованих у 1937-1939 роках.

7. ФОН

Голодна смерть, напевно, найстрашніша.
Вона повільна, довга і тяжка,
Жахлива і пекельна, найлютіша,
Бо зводить з розуму й така тривка...
А це ж було... І ніде правди діти,
Що заподіяли цю смерть більшовики.
Дорослі мерли, старики і діти —
Це геноцид кривавої руки.
Щоб наш народ нескорений здолати,
Що прагнув волі і в борні стояв.
Його рішили в чорнозем загнати,
Щоб голову вже більше не підняв.
Вмирали сім’ї, вимирали села...
Бо все забрали, що народ зростив.
Статистика доволі невесела...
Мільйони більшовицький кат згубив.
А ті, хто вижив, будуть пам’ятати,
Як голодом морили чесний люд.
Бо ж пам’ять у народу не забрати...
Й не знищити, не змити, наче бруд.
Вона передалась нам генетично,
Й живе у нас завжди з маленьких літ.
І буде жити в Україні вічно,
То ж хай про це почує цілий світ!

8. ФОН

1

Тож схилімося в скорботному доземному уклоні перед пам’яттю жертв страшного голодомору і нехай мертві не судять нас живих за черствість душ. І нехай навіть запізнілими дзвонами, але покличемо мільйони людських душ, щоб вписати їх в історію пам’яті. Бо пам'ять – нескінченна книга, у якій записано все: і життя людини І життя країни. Та багато сторінок у нашу історію вписано кривавим і чорним..
Як ніде, може стогне від трупів українська земля. Від кісток похованих без трун. Від зойків закопаних напівживих. Жоден убивця не повинен знайти місця ні на цьому світі ні на тому.

Тому що , більшого злочину , як відібрати хліб у того хто його вирощує і приректи на голод селянина життєдайної України, селянина, який ніколи не образив святого хліба,ніколи клав перевернутий буханець на стіл, бо ж хліб не можна було ображати, він був від Бога.

2

І сьогодні, дякувати Богу і натрудженим рукам, ми маємо святий хліб щодня, адже без цього скарбу ніхто не сідає до столу.
На нашому столі є і хліб і зерно . Зерно. Як символ життя і перемоги над молохом голоду, а хліб для того , щоб причаститися ним , як безцінним Божим даром та пом’янути душі загиблих людей, які помирали з думкою про цей святий скарб – шматочок хліба…

1

Жертвам Голодоморів на Україні, Героям Майдану і воїнам-захисникам України, які загинули за світле майбутнє України, присвячується хвилина мовчання.

(Хвилина мовчання)

2

У нашій пам'яті Ви назавжди лишились,
Історія одна, і Ви - її частина.
Ви тільки знайте, браття, ми за Вас молились,
І молимось: за Вами - ненька Україна! 

1

Лінійку до Дня Гідності і Свободи України та до Дня пам’яті жертвам голодоморів оголошую закритою. Школа, виконуємо Гімн нашої держави

9. Молитва за Україну

 Боже великий, єдиний!
Нам Україну храни,
Волі і світу промінням
Ти її осіни.

Світлом науки і знання
Нас, дітей, просвіти,
В чистій любові до краю
Ти нас, Боже, зрости.

Молимось, Боже єдиний,
Нам Україну храни,
Всі Свої ласки, щедроти
Ти на люд наш зверни!

Дай йому волю, дай йому долю,
Дай доброго світа,
Щастя дай, Боже, народу
І многая, многая літа!